Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/501

і ту барку ген на морі,— і ступив — і тихо щез. А в печері пустельницькій тільки білий хрест лишився, мов скелет всіх мрій, ілюзій,— і невпинний моря шум. 216