Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/492

„обмірковували разом, якби нам від цієї бурі хоч малесеньким оплотом церкву Божу захистить. „1 прирадили зібрати в одно вогнище всі сили, щоб велике, спільне діло поспівало і росло. „І оце шлемо до тебе, чесний батьку наш Іване, своїх братчиків з благанням: будь ти нашим стерником. „Поверни ти на Вкраїну, загрівай нас своїм словом, будь між нами мов та ватра у кошарі пастухів. „Ватра, що холодних гріє, дає світло серед ночі, і лякає злу звірюку, душі радує живі. „Будь ти нам духовим батьком, будь нам прикладом високим, будь молитвою душ наших, нашим гаслом боєвим. „Поміркуй: тяжкі негоди насаджають в душах злобу, ненастаннії наруги, замуровують уста. „Поміркуй: неправда й кривда як та хижая ворчиця у своїм гнізді смердючім родить хижих вовченят. 207