Ну, laissez! О, mon Dieu! Mais pourquoi? C'est infame *)!“ Кричачи, плачучи польових зупиня, парасолькою б'є, від жінок відганя; Ті ж неначе вовки, що від стерва їх гнать, знай гарчать: „Пані, геть! Нам самим теє знать“. „Mais comment? Battre les femmes -)! Чого плачуть вони? За що скот зайняли? Браму там відімкни! Laissez les а)! Я плачу слухать тут не хочу! Я до граф напишу. Я усіх вас провчу! Ah, quel peuple, о mon Dieu! Mais c‘est insupportable! Et ils souffrent tout cela, ils s‘inclinent, pauvres diables 4)! Ну, ідіть, ну, ідіть! Не цілуй! Ну, досить! Laissez les! Браму там отворить і пустить!“ Приступив польовий: „Там нам шкоди їх скот наробив“. „Mais les battre 5)! Фі, дівчат бити в рот! C‘est brutal! C'est infame0)!Ну, зо мною ходіть І Де та шкода? Сама хочу я поглядіть“. *)*) Залишіть. О, Боже. Чому? Це ганебно. -) Як? Бити жінок! 3) Лишіть Тх. 4) Ах, який народ, Господи. Але це нестерпимо А вони це все виносять, вони коряться, бідні чортенята. л) Але бити їх. с) Це брудно, це ганебно. 150
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/435
Ця сторінка ще не вичитана