Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/43

Цю сторінку схвалено
VIII
 

Немає друга понад мудрість,
Ні ворога над глупоту,
Так як нема любови в світі
Над матірну любов святу.

Не ділиш мудрости з братами,
Її злодії не вкрадуть,
Її не згубиш по дорозі,
Вона свобідна серед пут.

Вона магнет посеред моря,
Найкращий скарб, безцінний дар,
Вогнище тепле в студінь горя,
Холодна тінь у страстей сквар.

Без неї все життя пустиня,
Так як пустий без друга шлях,
І як твій дім пустий без сина,
І як пустий дурного страх.