Ця сторінка ще не вичитана
III У парку. Ніч. Немов копиці пітьми, бовваніють дерева. Де-де наче злота шпилька лямпа пітьму пробива. Ген далеко в павільйоні банда х) гучно виграва. Сам. Лиш думка шепче стиха: „Ну, скажи, не дурень ти? Замість жить з людьми по-людськи, багатіти і цвісти, тягнеш тачку до якоїсь фантастичної мети.“ Шелест кроків. Чути гомін: „Де вони нас завели? Ми ж їм вірили! Ми з ними і гордились і цвіли! Нам відродження вже снилось! Ми великими були! А тепер арешти, соромі Самовбивства, наче град! Заварили самовбивці, а живі нехай їдять.“ Стихли. Метеор ось мигнув… Перестала банда грать. 11) Банда — оркестр, народна назв . 113
