Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/365

Ця сторінка ще не вичитана

Люббвних пар, далекий спів… Та в серці мойому засів Біль лютий, на який не вспів Ніхто ще видумать рецепти. Я йшов, та знав, що я — могила, Що нерв життя у мене вмер, Що тут, внутрі на дні тепер Душа моя похоронила Всі радощі і все страждання, Весь спів, що вже не встане знов, Своє найвищеє бажання, Свою останнюю любов. 80