Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/350
Ця сторінка ще не вичитана
Але до дівчини приступить не вміє, —
Ідеали бачить геть десь за горами,
А живеє щастя з рук пустив без тями,
І тепер, запізно, плаче і дуріє —
Фантастичні думи! Фантастичні мрії!
65