Ця сторінка ще не вичитана
О, ні! Являйся, зіронько, мені Хоч в сні! В житті мені ввесь вік тужити— Не жити. Так хай те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, — Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Г ріха!
