Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/240

Ця сторінка ще не вичитана

Хай та мова вбога в славнім роді, Хай московська, польська, чеська краща,— Поки служить Матері в пригоді, То вона культурі не пропаща. Хоч в сусіда там пиха багацька У порфирі сяє та атласі,— На чуже багатство ми не ласі,— Ласа лиш твоя душа жебрацька. Бідні ми, як коні на припоні, Збагатить нас труд на рідній ниві; В діялекті чи хоч би в жаргоні Будемо багаті і щасливі. Діялект, а ми його надишем Міццю духа і вогнем любови І нестертий слід його запишем Самостійно між культурні мови. 231