Ця сторінка ще не вичитана
Аж ось вискочив на лаву Пузатий бурмістер Та й закликав: „Хай живе нам Купер'ян цехмістер! „Дав нам Бог такого мужа Ворогів розбити, Та не дав нам знать, яку б то Честь йому зробити. „Гроші дати — сором брати, Та й ми ж бідні люди; На уряд його поставить — Іншим заздро буде. „Поки він живий між нами, То все нам завада,— То ж панове цехмістрове, Ось моя вам рада: „Зараз тут його убиймо, На паль посадімо, По смерти ж його оплачмо І святим зробімо. „І насиплемо над тілом Могилу високу, Будем поминки справляти Два рази до року“. „Славно! Славно! От так рада!" Всі враз загукали, А цехмістра Купер'яна Навіть не питали.
