Ця сторінка ще не вичитана
КАРТКА ЛЮБОВИ. і. Зближаєсь час, і з серцем, б'ючим в груди, Я вирвуся, щоб бачити тебе, Порвати пута фальші і облуди, Що тисне нас і по душі скребе, ҐІробить стіну, котрою людська злість Нас, друже мій сердечіиий. розділила, Не знаючи, що в наших серцях сила, Котрої ржа упідлення не з'їсть. Зближаєсь час, і, радісно тремтячи, В твої обійми щирі кинусь я, 1 скаже поцілуй мені гарячий, Що будь-що-будь, а ти по вік моя І Моя і невідлучна ! Бо сльозами І горем ти знітована1) зі мнов2)! Нема стіни, перегород між нами І Не знає стін, перегород любов ! Всі пута, що засліплення й зла воля На нас вложили, нам на біль — порвем ! Отруту, що нас нею щедро доля Поїла, — виллєм, з серця і затрем л) Знітований— спаяний.
- ) Мнов — мною.
95
