Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/87

І хліба доволі на полі, Лиш жити б та бути до нині. Та біс підкусив вас „брататись". Братерство ж навпак повернути : Над братом панами остатись, В ярмо його шию пригнути. І що ти братерства ціною Загарбав у нас те, що наше, - Сусіди обох нас з тобою І тиснуть і друть, брате ляше. Та мало для тебе науки ! Як власти лиш крихту у руки Дістав ти з німецької ласки. Як крихта нам впалась свободи, Для нас тобі жаль тої частки, Нас тиснеш і кличеш — до згоди ! — „Братаймось Iа — кричиш, і над нами Знов панство нове закладаєш, Немов під братерства словами Братерського серця не маєш. Братаймося, ляше, та щиро, Громадою, ділом і миром, Братаймось, як з рівними рівні, А не як пани і піддані ! Користі хай в'яжуть нас спільні, А не пересуди погані. І кожний на свойому полі Для себе і жиймо й працюймо Для власного щастя і долі ! Рятуймось в біді, та тямуймо Докладно слова ті хороші: „Брат братом, а бриндза за гроші“ 21 падолиста 1882. ЯЬ