охочий може прочитати власноручну, чорнилом зроблену виправку Ів. Франка до сонету ном. 44. Слово „Росіє“ в 4-ому рядку Франко закреслив і надписав: „О, Австріє!“, а разом викреслив слово „лиш“, як позаметрове, ще й поставив збоку той коректорський знак, що їм у друкарнях зазначають теє слово або тую літеру, яку треба викинути.
Після того 4-ий вірш має читатися ось як:
О, Австріє! Де ти поставиш стопи… і т. д.
А до Росії звертається Ів. Франко в тюремному сонеті ном. 33 (ст. 176).
Росіє, краю туги та терпіння,
Чи ж не такий ти час проходиш нині?
В тривоги і самолюбія пустині
Позабивались старші покоління.
Тремтить вся сила краю, як заклята,
А тим часом на лютий бій за волю
Летять малії діти-голуб'ята,
Кістьми лягають у сніжному полю.
Росіє, краю крайностів жорстоких!
Твій витязь Святогор дріма в печері,
Козацька воля спить в степах широких,
А дівчина-голубка на бульварі
Платком, а не лицарською трубою
Сигнал дає до кровопролиття й бою.
Акад. Агатангел Кримський.“
(Українська Академія Наук. Записки історично-філологічного відділу, кн. VII-VIII (1926). Київ. 1926. ст. 407-409.).
