Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/568

відним зорям я, здається, не спроневірився досі ніколи і не спроневірюся, доки мойого життя. Може, власне тому, що я непохитно стояв на тих основах і . йшов за тими провідними зорями, я не міг удержатися на все ані при галицько-руських русофілах, ані при галицько-руських народовцях, ані при галицько- руських радикалах, ані при польських ' демократах та поступовцях, ані при німецьких поміркованих соціялістах, ані при соціяльних демократах польських, німецьких та руських, і завше виходив із їх рядів, коли побачив у них недобір чи то сумління, чи то знання, чи то почуття обов'язку. Випускаючи в світ новим, поправленим виданням оті перші твори моєї Музи, що побачили світ 40 літ тому назад, я чиню це в тім переконанню, що вони не принесуть їй сорому і кинуть деяке світло на початки моєї поетичної діяльности, про які тепер мало що кому відомо. Випускаю їх у світ у поправленій та язиково підчищеній формі, не зміняючи, одначе, їх змісту. Писано 2 мая 1913 р. Іван Франко. 291