Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/545

Хай відберу їй буйну пшеницю, Хай відберу їй яреє жито“. Побігли слуги, швидко вернули, Та ясній пані слово говорять : „В твої сестриці в тісній хатині Ясність велика, радість велика І За столом сидить Пречиста Діва, За столом сидить, за вечерею ; * Твоя сестриця хліби ламає, Хліби ламає, пісню співає“. Ясная пані думку думає, Думку думає, слуг посилає, Слуг посилає, так промовляє : „Ні на що, слуги, ви не зважайте, Мою сестрицю припроважайте !“ Побігли слуги, швидко вернули, Та ясній пані слово говорять ; „Твої сестриці бідну хатину Ангел сторожить, нам мечем грозить: Ід тій господі приступить годі“. Ясная пані в гнів попадає, В гнів попадає, сама рушає. Велить сестрицю в пута кувати, Велить їй власне поле орати, Власнеє поле, та не для себе ! Ой, сумно сонце восени сяє, Ой, сумно літом шумить діброва. Старша сестриця гіренько плаче, По полю ходить, рученьки ломить, Бога благає, так промовляє : „Рости, рости ти, яреє жито ! Роди, роди ти, буйна пшеничко 1 268