Потіху в горю всім нужденним, Оружжя свободи борцям ! Ступіть слідами Чорногори, Мстіть пам'ятку Косових піль ! Ваш бог—бог свободи. По морі Страждання — шлях, свобода — ціль. Мілане, трон щоб удержати, А на тім троні лиш себе, Ти грабарем волишся стати, Що братню вільність в гріб гребе. Покинь лукавую дорогу ! Вогонь горить, він розіллється ; Вогонь дійде до трону твого, Від нього й власть твоя займеться. Брати слов'яни, бог свободи І вас зове на бій святий ! Вставайте, братнії народи, Зваліть тирана з висоти 1 Він не опреться вам, він хорий. В Европі встане день новий. „Герцоґовина й Чорногора“ — Хай буде клич ваш боєвий ! 1876. 14. ЛИЦАР. (За Гайне-м). Ой, був то раз лицар понурий, німий, Лице мав бліде та запале ! Ходив і хитався й дрижав, мов старий, Мов сни його вдень обіймали. Нездара він був, недотепа такий… Куди лише плівся, дівки і квітки Уголос за ним реготали. 235
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/512
Ця сторінка ще не вичитана