Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/495

І поступали шляхом трудним, Як той, що тихо хрест несе. І під знаком хреста лягали Вони за віру в тьму могил, І під знаком тим побіджали, Як той, що пекло побідив. Упали вороги, та тьмою Покритий наш народ зістав, І в тьмі непевною ногою Ступав, а сам, куди — не знав. Гидкому налогу відданий, Він сам морочив ним свій ум, Недавно скинувши кайдани, Став ворогам на сміх і глум. Та знов хреста чудова сила Проникла помрачений зор І сонні душі пробудила, Вказала нам святий прапор. Той хрест, що побідив поганство, Осяяв блиском і наш люд, Прогнав страшную тьму ту — п'янство, Вказав нам ціль — науку й труд. То ж слава в вік тобі, герою, Ти, що могучою руков Подвигнув хрест святий над тьмою, Вказав нам нашу хоругов. Ти проти тьми, як вождь хоробрий, Син Руси та її отець, Ти пастир наш і пастир добрий, І церкви нашої вінець. 218