Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/481

Народній протест проти здирства панів
Лунав на всі гори і доли;
Тепер пан ті ліси й полонини посів,
Протест не озветься ніколи.

Ніколи? Невже ж то загинув і слід
Гуцульського духа гордого?
Ніколи? О, гори, подайте одвіт!
Ніколи? Не чути нічого.

Дня 17 серпня. Жаб'є.

 

Ось Жаб'є, гуцульська столиця. „Нема, —

Мовляють, — села понад Жаб'є“.
І більшого лиха шукати дарма.
Чи ж люд той зовсім воно заб'є?

Де паслися вівці гуцульські колись,
Воли там шинкарські пасуться;
Ті ж, що перед ними магнати тряслись,
Тепер перед шинкарями трясуться.

Дня 18 серпня. Устєріки.

 

Із Жаб'я махнем понад Черемошом

Аж ген в Устєріки возами,
А хто на дарабах^[1], хто схоче — верхом,
А решта — верхом паличками.

Що Черемош Чорний і Білий отут
Спливаються, це не дивниця;
Аджеж мусять спливатися десь; та цей кут
Цікавий, бо є в нім пивниця.

Не пиво лежить в нім, гуцульськая кров
На стінах ще ржавіє й до дня;

1. Дараба — сплав.