Нехай живе хемія! Скоро вона
Навчиться хліб з камня робити,
То тут найхлібніша буде сторона,
Що зможе всі доли кормити.
Дня 10 серпня. Микуличин.
От гори! Правдивий вже Bärenland
[1] тут!
Ведмеді тут ходять самопас,
Хапають овець і волів часто б'ють.
Отут і ми станем на попас.
Дня 11 серпня. Майдан.
Прекрасна дорога веде на Майдан,
Там скляні оглянемо гути
На те, щоб про склянку і фляшку і збан
На кілька деньочків забути.
Бо в горах, панове, поезії гук,
Та пива нема, ні горілки;
Тут треба коряк[2] який взяти до рук,
Напиться води-джерелівки.
Дня 12—16 серпня. Чорногора.
Вітай, Чорногоро! Піднебні шпилі
Високо під хмари зняла ти,
З ребер кам'яних легіони цілі
Джерел і річок розлила ти.
Колись розливала ти пострах на світ:
Опришки гуляли тут сміло;
Тепер „Довбуша[3] крісло“ порожнє стоїть,
Воно вже, мабуть, скам'яніло.
