Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/480

Нехай живе хемія! Скоро вона
Навчиться хліб з камня робити,
То тут найхлібніша буде сторона,
Що зможе всі доли кормити.

Дня 10 серпня. Микуличин.

 

От гори! Правдивий вже Bärenland^[1] тут!

Ведмеді тут ходять самопас,
Хапають овець і волів часто б'ють.
Отут і ми станем на попас.

Дня 11 серпня. Майдан.

 

Прекрасна дорога веде на Майдан,

Там скляні оглянемо гути
На те, щоб про склянку і фляшку і збан
На кілька деньочків забути.

Бо в горах, панове, поезії гук,
Та пива нема, ні горілки;
Тут треба коряк^[2] який взяти до рук,
Напиться води-джерелівки.

Дня 12—16 серпня. Чорногора.

 

Вітай, Чорногоро! Піднебні шпилі

Високо під хмари зняла ти,
З ребер кам'яних легіони цілі
Джерел і річок розлила ти.

Колись розливала ти пострах на світ:
Опришки гуляли тут сміло;
Тепер „Довбуша^[3] крісло“ порожнє стоїть,
Воно вже, мабуть, скам'яніло.

1. Ведмежа сторона.
2. Коряк — посуда.
3. Довбуш — гуцульський опришок-розбійник, що про нього між народом багато легенд. „Довбушеве крісло“ — скеля в горах.