Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/48

А ще скажіте, як цей лад Перевернути хочем ми ? Не зброєю, не силою Огню, заліза і війни, А правдою і працею И наукою. А як війна Кривава понадобиться, Не наша буде в тім вина. Та ще скажіть, що ви й самі Не відмовляєте нам то, Що правду ми говоримо, Що прямо, чесно ми йдемо За правдою. Все те скажіть, Судді мої, по щирости, Тоді в ім'я цього ладу Судіть мене без милости ! ЗО квітня 1880. НІ. МИЛОСЕРНИМ. Нехай і так, що, мов червяк, Затоптаний в багно життя, Оскорблений ]), унижений, З гнівом в душі вмираю я ; Нехай і так, що в старця мов, Похилий мій, нужденний вид, Та все ж ваш дар непрошений Глибоко грудь мені ранить. Нехай і так, що добрі ви, І чесні ви, і щирі ви, Що з милосердя даєте Старцеві милостині ви ; ') Оскорблений — покривджений. 47