Лиш діло робіть! Не по ваших словах
Колись вас судитимуть люди;
Лиш трудом залізним мурований шлях
Заслугою вашою буде.
Знов вечір забаву голосить афіш,
І співи і танці охочі!
Я б радив іти на спочинок раніш,
Труд завтра й короткії ночі.
Дня 8 серпня. Делятин.
Колись Делятин Богу був побратим,
Тепер у шинкарській кишені.
Сюди на возах ми гостинцем гладким —
Підгір'є, мій раю зелений!
Село за селом, кукурудза, тютюн,
І Прут срібноводий, і гори!
О, гарний ти краю! Та скільки то сліз
Росить ті широкі простори!
Дня 9 серпня. Делятин-Дора.
І тут ми солярню підем оглядіть.
В нас соли найбільші достатки,
Та сіль найдорожча проте на весь світ;
Це через австрійські порядки.
А відси до Дори, де Прут стрімголов
Зо скелі в безодню валиться;
Так, знай, той порядок його наколов,
Що рад би сам в собі втопиться!
І Довбушів хрест ми оглянемо там,
І Краттерів камінь. Каміння
Тут много, жаль тільки, що з нього ще нам
Не робить ніхто поживління.
