І плащ не забудьте! Чи дощик припав,
Чи ночі холоднії з мглами,
Все ж ліпше окриться, як Бог приказав,
Ніж мокнути й сікти зубами.
В дорогу ж! Кого товариство манить
І вражінь багатая здобич,
Природи краса, люду рідного бит, —
До побачення — в город Дрогобич!
Дня 27 липня. Дрогобич.
Преславнеє місто Дрогобич — ади!
Готицький костел катедральний,
Худий Юр[1] на горі і товстії жиди,
І шлях бориславський фатальний.
На Гірку прохід, це приємність в цей день,
Це першая проба мандрівки;
Ідеш символічно коло касарень[2],
Коло шпиталю і гицлівки[3].
Вечірня забава: слуга ваш хроніст
Вас відчитом крихту понудить,
Хор пісню затягне, дяки мов у піст,
Зо сну аж музика вас збудить[4].
І танці почнуться. Вже бачу я, ах!
Як стрійні ніжки в такт несуться!
Коб у нас в голові був той такт, що в ногах,
Щаслива була би вже Русь вся.
