Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/47

Судіть без встиду, та ж ви встид На прив'язі тримаєте; Судіть, як каже право вам, Судіть гостріше, тяжче ще, Та ж ви і право,—то одне В одній машині колісце. Одне лишень прошу я вас, Скажіть виразно й сміло ви: Яка вина моя і тих, Що враз зі мною йдуть і йшли ? Скажіть виразно: „Люди ті, Це зрадники ! Вони хотять Перетворить, перевернуть, Звалити наш суспільний лад !“ Та й ще скажіть, за що хотять Перетворити лад цілий ? За те, що паном в нім багач, А гнесь слугою люд німий, За те, що чесна праця в нім Придавлена, понижена, Хоч весь той ваш суспільний лад Піддержує й живить вона. За те, що дармоїдство тут З робучйх рук ссе кров і піт; За те, що тут з катедр, амбон *) Ллєсь темнота, не ясний світ. За те, що ллєсь мільйонів кров По прихоті панів, царів; За те, що люди людям тут Кати, боги, раби гірш псів. !) Амбона—з польськ. місце, звідки кажуть в церкві. 46 проповіді