Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/45

Ця сторінка ще не вичитана

ДУМИ ПРОЛЕТАРЮ. І. ТОВАРИШАМ ІЗ ТЮРМИ. Обриваються звільна всі пута, Що в'язали нас з давнім життєм: 0 давніх брудів і думка розкута, — Ожиємо, брати, ожиєм ! Ожиємо новим ми, повнішим 1 любов'ю огрітим життєм; Через хвилі мутні та бурливі До щасливих країв попливем. Через хвилі нещасть і неволі, Мимо бур, пересудів, обмов, Попливем до країни святої, Де братерство і згода й любов. Ми ступаєм до бою нового Не за царство тиранів, царів, Не за церкву, попів ані Бога, Ні за панство неситих панів. Наша ціль — людське щастя і воля, Розум владний без віри основ, І братерство велике, всесвітнє, Вільна праця і вільна любов! 44