Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/426

VH. Побрались ми. Батько мій каже : „Ходіть До мене !“ Ба, чую я вісти, Що в Креховіх) він третій раз оженивсь І хоче на ґрунті осісти. Смішна була річ : це для мене старий Почав був шукати селянки, Аж на Тобі! Чисто старий одурів, Та й бух* 2), сам опутався тамки. Я з батьком від маленьку вкупі не жив. Міркую: це що він щедриться ? Та швидко піймив я3), що він лиш бажав Із нашої праці розжиться. Прийшли ми до Крехова. Зараз я три Корови купив, сіножати Найняв,— загадали ми, бач, молоком Із батьком наспів торгувати. Орудує батько мій тим молоком, Я знов баришництвом зайнявся. І добре пішло нам. Та швидко весь крам До тла із-за баб і розпався. Моя розумніша і старша була Від мачухи, — та знов уперта, Горда. 1 пішла проміж ними війна Щоденна, невпинна, зажерта. Жінки, бач, все дома, їх діло хатнє, То їх і найменша дурниця Н Крехів — містечко біля Стрия. 2) Та й бух — з німецьк., аж на тобі. 3) Піймив я — зрозумів, розібрав. 149