Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/391

На славную учту зібрались З цілого пів світу царі, І шумно, і говірно1) й гучно У царськім високім дворі. А сддалік в тюрмах і мурах Пильнують жидів сторожі, Кати походжають гуртами І гострять -мечі та іножі. Ось учта в дворі почалася. Як гучно музика гримить!.. А плачуть жиди і ридають: ..Не їде наш цар, наш Давид!" Пів учти скінчилось, півп'яні напились Вельможнії гості в дворі; Кати походжають, в руках їх іграють Бяискучі ножі й топери. Вже учта скінчилась, цар п'яний Жидів мордувати велить, .— Втім чути: гримить, наближаєсь… ,.Ах, їде наш цар, наш Давид!" У чорній, замкнутій кареті, І коней вороних шість пар, Без слуг, без погоничів їде Жидів невмираючий цар. Стає, відчиняєсь карета, Дід з неї, зігнутий до-в-пів2) І сивий, як голуб, тремтячов3) Ногою ступає долів. ) Говірно голосно, багато розмов. ) ДО'В-ПІВ — до половини. ) Тремтячов — тремтячою.