І. САМБАТІОН*). Гадаєте, вже й побідили Отті, що в безумнім гніві Мордують жидів на Вкраїні ? Побачим, як будем живі ! А я наперед вам те кажу, Як в наших це письмах стоїть : Завчасно з побіди хваляться, Жиє бо ще цар наш Давид ! Ви чули, жидів много тисяч Іде на всі кінці землі! Вони йдуть шукати Давида Край моря в дворі на скелі.
- ) Після відомих жидівських- погромів на Вкраїні
в р. 1881 панувало між нашими жидами, особливо на Під* гір'ю, велике занепокоєння. Носились дивовижні слухи, тривожні оповісті, зловіщі пророкування. Жидівські народні співаки складали навіть пісні про ті факти, то гумористично висміваючи жидівську тривогу, то наслідуючи тон давніх псальмів і благаючи Єгову о поміч. Мені лучилося чути кілька таких пісень І оповідань. Особливо вразили мене сучасне приноровлення відомої мені вже давніше казки про кипуче море Самбатіон і пісня (жаль, що я не міг її записати, зложена в жидівськім жаргоні, з повторюваною в кожніл строфі апострофою до пір'я з розбитих жидівських перин. Оце й були сюжети двох перших „Жидівських мелодій“. (їв. Фр.). 111
