Важка до доброго дорога! Зате благая ціль чекає ! Вже дзвоник голосно скликає, Пищить десь геть там, мов з безодні: „Прийдіть до мене всі голодні, Прийдіть прагнущі 1 Я в спокою Вас нагодую і напою Iм І ось ідуть купками, в парі… Гримлять і стогнуть коритарі, Сміються, гомонять алюмни — Та ж їсти йдуть, а не до трумни l) 1 В великій залі рефектарській, Мов у якій маштарні* 2) царській, Столи дубові і ослони,— Лиш стіни чорні, як ворони, Верства болота на помості,— Та не горді тутешні гості 1 Щоб в мисці много і смачного, До брудів діла їм немного. Вже всі зійшлися діти Божі : Хлоп в хлопа всі, охочі, гожі, Рум'яні, міцні і здорові, Мов дуб при дубі у діброві. І вже відмовили молитву, Вже й узброїлися на битву : В руках ножі і вилки й лижки3) — І всі ждуть ворога, ждуть миски, Щоб кинутись на ню з розгону 1 сокрушати без пардону. Трумна— труна, домовина. 2) Маштарня — місце, де вчать коней військових вправ. а) Лижка — ложка. 74
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/351
Ця сторінка ще не вичитана