Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/318

XXXIX. КРИВАВІ СНИ. 1. В тюрмі мені страшливі сняться сни, Та й чи то сни лишень — і сам не знаю, Такі виразні та тривкі вони, Такий несонний біль мені вчиняють. Найтяжчі муки, лютії тортури, Які лиш людям люди завдавали, І ті, що в них страждали і вмирали, Заповнюють тюрми моєї мури. Мов рій, товпляться привиди криваві: Страшні злочинці і святі герої, І рани їх я бачу, мов на яві. І з ран тих наче грім лунає в моїй Душі: „І нам частину співстраждання, Частину пісні за важке конання Iм 22 вересня 1889. XL. 2. Христос, биками зсічений, криваві Терни в волоссю, хрест свій приволік; В руках, ногах від гвоздів діри ржаві,— Стоїть і шепче: „Ось я, чоловік !“ Джордано Бруно на кострі горючім, З язиком, щойно вирваним кліщами, З тілом, від свіжих ще тортур болючим, Глядить у жар під своїми стопами. І Кампанела висить на тортурах: Двадцятий раз йому друхочуть кості, Сустави крутять і печуть підошви. 41