Тут ключник кинувсь.—„Є зате вентілі В двох казнях, там !“ — „В двох казнях ? Запишіть ! А ви б часом вікно тут відчинили!" (Мабуть, у ніс фігурі вдарив смрід !). — „У нас вікно отверте день і ніч I“ — „Ага, гм І Запишіть 1“ — І вийшли пріч. 19 вересня 1889. XXIII. Хоч в криміналі ґрати, грубі мури, Ковані двері, варти й не злічити, А все, щоб не змовлялись інквізити1),— То таки й тут озвавсь наш вік культури. Тут телеграф е свій — і досконалий! Весь апарат — стіна й кавалок тріски, І з казні в казню йдуть по нім сигнали. Це тож культурний виплід, „echt“* 2) австрійський. І пошта йде з вікна в вікно поночі, Безплатно перевозить хліб, „маняти“, Тютюн, вогонь — про письма й не казати. Бува, й смітяр 3) при дверях заскребоче І крізь шпару4) „грипсанку“ 5) спішно всуне, І тій Теміді в сліпі очі плюне. 20 вересня 1889.
- ) Інквізит — засуджений, в'язень.
- ) Echt — чисто.
3) Смітяр — що замітав сміття. 4) Шпара — щілина. ь) Грипсанка — в тюремн. жаргоні писулька, лист.
