XIV. Беруть діру, залізом обкують, Приправлять курок і язик для маху — І самопал готов. Оттак, мабуть, І арештанську варять саламаху. Беруть котел води і жменю круп — Ось вам і суп ; досиплють кмину жмінку, То звесь кминковий ; краяну печінку — Звесь леберсуп ; а хліб — хлібовий суп. На друге йде капуста й воловина !) В неділю (евфемічно, — жил і лою Бува не раз в тім м'ясі половина !). В будні горох, фасоля (в-пів з гнилою !), Логаза, каша гречана й „дубова“ — Ось вам вся наша „карта страв“ готова. 19 вересня 1889. XV. Та ви не думайте, що вища власть Лишає так це діло, без призору ! Вона пильнує прав у всяку пору І параграфів скривдити не дасть 1 А як обід готов, то відкладають Найкраще м'ясо, хліб і відливають В тарілки саламаху — ще густою, ) Воловина—волове м'ясо. 26
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/303
Ця сторінка ще не вичитана