Ця сторінка ще не вичитана
ВОЛЬНІ СОНЕТИ. І. Сонети — це раби. У форми пута Свобідна думка в них тремтить закута, Примірена, як міряють рекрута, І в уніформ так, як рекрут, упхнута. Сонети—це пани. В них мисль від роду Приглушено для форм; вони вигоду, Пожиток кинуть, щоб ловити моду: Це гарний цвіт, що не приносить плоду. Раби й пани ! Екстреми ся стрічають. Несмілі ще їх погляди, їх речі, Бо свої сили ще раби не знають. „Простуйся ! В ряд Iм Хлоп в хлопа, плечі в плечі Гнеть1) стануть свідомі одної мети, Живі, грізні, огромнії сонети… 1880. II. „Чого ти, хлопе, вбравсь у стрій лицарський, Немов боїшся насміху і сварки ? *)*) Гнеть — скоро. 7
