Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/226

Ця сторінка ще не вичитана

Його зліцитуєм, як Бог дасть дожить, Ще титулом поруки1). 7 марта. „Намісник за нами, староста за ним, І вся автономія вкупі, І краківський біскуп з приказом святим : „Платіть же, платіть, бо ви „ґлупі“ -)! 8 марта. Василю Нагірний :1), ти страшно згрішив Перед „Словом!*“ і „Проломом!*“ : Тобі відняли, що ти дома зробив, Пришили ж, чого не зробив поза домом. 9 марта. „Народну“ тобі „Торговлю“ відняли, Що так ти над нею трудився, За те ще і латку тобі прип'яли, Що в руській ти мові покпився. А) Титулом поруки цебто за те, коли хто ручився за другого, що брав позичку в банку. ..Глупі** і * * 4 — польське слово — дурні. ІІ) Василь Нагірний — син селянина із села Гірного, кінчив відділ архітектури на гюлітехниці в Цюриху. Коли повернув до Галичини, то зайнявся не тільки будовою церков в досить невиразному стилю, але взагалі економічними справами в Галичині. Основав торговельне товариство „Народня Торговля“, яке пізніше захватили москвофіли в свої руки, виставивши з нього Нагірного. В 188.5 і 1884 рр. підписував, як редактор, „НовсЗеркало'4. На другім всенароднім вічу у Львові 1883 р., яке було величавою маніфестацією і на якому безпощадно скритиковано кра- евУ і державну політику і господарку в Галичині і показано становище українського селянства, Нагірний виголосив економічний доклад, який фактично опрацював Франко. 225