Сказали це белзькі жиди і пішли Молиться до злого вітчима1). 20 січня. А в „Новому Проломе“ тривога і ляк І головоломка велика : Не знають, що ліпше, чи зв'ялий „Бодякіз“, Чи кепська, риплива „Музика“ 2). 25 січня. „Хай буде і нашим і вашим“, — сказав „Кружок“ собі стихенька; За Гоголя вечір задать загадав І par Compagnie за Шевченка3).
- ) Псреход села Гниличок на православ'я, як наслідок
москвофільської політики, мав свій вплив і на уніятську церкву. Рим звернув на це увагу і постановив взятися за окатоличення галицьких українців. Для цього діла вжито було випробуваних єзуїтів, яким доручено реформу мона- шеського уніятського ордену Василівн. Під напором Риму і єзуїтів попівство почало виконувати їх волю. 2) В 1881 р засновано москвофільську газету „Пролом*ь“, що мала творити певний поворот в москвофільській політиці, що досі з одного боку симпатизувала Росії, а з другого боку голосила вірнопідданість і лояльність до австрійської монархії. Банкротство дотеперішньої москвофільської політики довело частину москвофілів до того, що вони повели ясну російську лінію в Галичині. Виразником цієї течії була газета „Проломі»“, що 1883 р був закритий владою. Його продовженням був „Новий Проломі»“, який часто закривала влада і який виходив до 1887 р. З 1882 р. влада заборонила галицькому духовенству читати і передплачувати цей орган „Бодякі»“ і „Музика“—це псевдоніми співробітника „Пролоиа“ В. Луцика. J) Мова тут іде про студентську організацію „Ака- Демический коукокі»“, в якому переважали москвофіли. Святкування Гоголя — це, звичайно, не культурне свято, а політична демонстрація москвофілів про єдність галицьких Українців з росіянами. 217
