Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/209

Та жарт на бік ! Він муж май моцно1) серйозний. Для нього ввесь ващ труд нікчемний,курйозний, Дитяча гра. Він виріс вже давно із праці для народа, „Гм, гм, бо то мені часу і труду шкода. Робить на себе тра Iа Та хоч не Ціцерон, хоч не оратор славний, Він на слова скупий, та ворог вічний, явний Екстремів всіх. „Я, я за поступом. Та ті гадки новії, То згуба наша. Гм… і на екстреми тії Пристати гріх. „Люблю я свій язик, та хто 'го „коверка^“, Де можна, там якісь провінціялізми пхає, Той ворог мій. „Я згоди хочу, та не зміню гадки свеї, Бо так чипатися раз теї, а раз сеї, То… гм… застій ! „Люблю я свій народ ! Та хто ь1 2) викидає ! Той — будьте ласкаві ! — усе тут упадає ! То… то… дарма. „Хай буде поступ, та екстреми — хрань нас Боже! А, впрочім, говоріть хоч сто літ — не поможе! Даруйте ! Коли так, то ради вже нема“. 1876 р. 1) Май — означає дуже, вживається в покутському діялекті. 2) Треба читати ь — йор (твердий знак). 208