Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/207

Василько Мудрагель, Хвостовський Осмогласник, Святий Митро Політ, Нічомунепричасник. І Глоджимірко там Фарбінський, Аввакум Многоглаголющий, там і старий Наум, Преславний Безумович, всіх рутенців слава, І чесний наш отець Курендович Холява. Всіх бачу, всіх ураз, і радуюся й сам, Що ось, мовляв, кінець вже буде всім сварням, Що вся рутенія зіллється, хвала Богу, Мов борщ, із всіх горшків зіллятий до одного. І дар пророчення у собі я почув, Коли весь той собор на площі ось загув, І, духом злетівши над тих людей юрбами, Озвався я до них такими ось словами : „О, дай вам, Господи, рутенські вівці, всім Зійтися радісно у стадові однім, А тому стадові дай пастиря благого, Який би порівно стриг всіх вас до одного ! „Дай Боже верем'я, щоб вуха в вас росли 1 Дай Боже час сухий, щоб вам язики всхли І Дай Боже повінь, щоб ваш бруд ополоскала, І швидко щоб по вас лиш тая слава стала !“ Сказавши це, я знов на землю лет спустив, А здвиг весь за той час гудів, шумів і плив, На ринок тиснучись широкою рікою, Мене стис на гамуз і поволік з собою. 1876 р. 206