Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/20

Ця сторінка ще не вичитана

Ти, розуме, бистроуме, Порви пута віковії, Що скували думку людську ! Двигни з пітьми люд робучий, Двигни з пітьми — та до мене ! Розхитай в нім ясні думи, Розрости бажання волі, Виплекай братерську згоду, Поєднай велику силу, Щоби разом, дружно стала, Щастя, волі добувала ! 23 червня 1880. ХНІ. Веснянії пісні, Веснянії сни, Чом так безутішні, Безвідрадні ви ? Чи для вас не має Зелені в лісах, Чи для вас не сяє Сонце в небесах ? Чи для вас весела Квітка не цвіте, Що лиш вбогі села, Людський біль здрите !) ? Ох, живі діброви, Ясний сонця світ, ) Здрите — бачите.