Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/199

IV. Так преславний Безумович Говорив при тій дебаті, І пішла хороша слава, Про рутенців у палаті. Говорили різні люди, Говорили сюди й туди, А міністер усміхнувся : „Як я хочу, так і буде !“ Пан міністер усміхнувся, І думки йому віщують : „Безумович бере гроші, А рутенці голосують“. Написано літом 1878 р. XII. НАШІ ЧЕСНОТИ. 1. ДІЯЛЬНІСТЬ. Була десята. Люд по вулицях глотився. До своїх діл давно усяк уже манджав. Зі сну здорового я йно-що пробудився 1 в постелі м'ягкій ще у пів-сні лежав. Заледве снідання, що служниця внесла ми !), Вигідно лежачи, спожити я поспів, Аж тут приятель мій, мов звіяний вітрами, До мене напруго, мов блискавка, влетів. „Добрий день! Ти ще спиш? Чи стиду ти не маєш ? От, знаєш, новину тобі спішу сказать !“ ]) Ми — мені. 198