Ця сторінка ще не вичитана
„Пан міністер хоче грошей На мундури і гармати, А ви в гордости плетете : „Чи все дати, чи не дати?“ „Пан міністер ! Ви згадайте, Що це вдасть ! А час вам знати, Що усяка вдасть від Бога,— А вдасть може приказати ! „Уважайте : він не каже, Тільки просить дуже гречно1),— Ще вам мало ?.. Раджу: дайте ! Бо не дати — небезпечно ! „Він рахунки розкладає І толкує перед вами, А ви смієте свариться Богохульними словами ! „Впрочім — ох, мої панове, Важко серце розпороти, — Ви ж згадайте : хто ви ? що ви? Ви — австрійські патріоти! „Так ви стоїте на стражі Чести і поваги краю г Честь, повага упадає, Сторожі міністра лають ! „Ох, панове депутати, Сумно навіть погадати : Пан міністер грошей хоче, Ви вагаєтеся дати !
- ) Ґречно—чемно.
19!
