Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/191

Ця сторінка ще не вичитана

Що по світі гомоніла, Гомоніла, та й пропала. Все пропало ! З тіла Руси Облетіли давні шмати, — Тра1) нового вже кожуха, По-новому треба вбрати. Все пропало, — а пропале Ніщо в пісні й споминати, В нас нові тепер герої, Про нових нам і співати. Гей, засіли депутати Гень у Відні, пане брате,— У віденському райхсраті Є й рутечські депутати. Є там славні „батьки Руси“,— Це нові у нас герої, Це надія нам — вони нас Виведуть з біди старої. О, вони нам, бра'2), обчистять Не лиш тіло, але й духа Від пияцтва, від лінивства, І від ґрунту й від кожуха — Геть обчистять! Будем, брате, Чисті, вільні, мов святії, І тоді для всеї Руси День свободи надоспіє. Тра — треба. Бра' — браття, скорочене.