Самі недоварені студенти мають бути, То накрутити їм вуха, загрозити карцером, І відпустити з миром“. Але отець Холява на те не пристав, А конче тяжчої кари для них вимагав. „А що, — каже, — як вони на наш суд не постають, А ще й нас самих осміють? На мою думку їх треба полапати, З них публично злого духа ізгнати, Кожному на ринку по три конві1) води на голову налляти, А потім зв'язаних під святоюрські 2) сходи повсаджати“. Та рада всім видалася добра і властива,— Навіть сам князь прихильно головою покивав І як стій своїх слуг прикликає, За фабрикантами не-„Друга“ в погоню висилає. „Ви, мої вірнії слуги-ребята ! Буде вам від мене добра заплата, Лиш ідіть за фабрикантами не-„Друга“ погоньми Со оружієм і дрекольми, Зв'яжіть їх добре всіх до одного І приведіть на суд збору цілого. Справляйтеся швидко, зручно, не ліниво ; Ось вам десять центів3) на пиво“. Слуги вклонилися, десять центів узяли, *)*) Конва — відро. г) Святоюрські сходи — церква св. Юра у Львові, крі пость реакції. 3) Цент — менше копійки. 179
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/180
Ця сторінка ще не вичитана