Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/167

Ця сторінка ще не вичитана

Живцем її візьмім враз До музею на показ". Стали вони перепитись. Як би Біду знівечити, — Біда ж тому вже й рада, Як балака громада. Помаленьку відітхнула, Та й Русина в плечі пхнула, Той по конях, коні в чваль — Втікла Біда — дуже жаль! В Матіївцях ще хлипала, У Снятині вже нипала, А як стала в Чернівцях, То минувся її страх. Русин шука кладовища, Почтити гріб Федьковича !), Біда ж спішить у той двір, Де Русинів видно збір. Там стовп стоїть чорно-жовтий2), При нім руських людей ровти3), Православні й папісти, Прості, вчені й юристи. Самі б'ються, як ворони, Перед стовпом б'ють поклони, 11) Ю. Фздькович — один з визначних буковинських українських поетів. а) Чорно-жовтий колір, це був австрійський державний колір. Буковинські українці відзначалися австрійським патріотизмом.

  • 1 Ровта — відділ, частина, рота.