Коршму, шлябант 1), баюри, Мости, кости й фігури1 2). „Чи горілки, чи підківки, Чи парубка або дівки, Чи козу чи телицю, Чи там свічку в каплицю — „Все у мене дістать можеш, Як лиш гроші мені зложиш ; Коваль, стельмах, швець, кравець — Як я скажу, все найдесь“. Дав наш Русин, що жадали, Зараз вісь йому зладнали ; Він хреститься та й дрижить : „Та то дідько, а не Жид !“ Помаленьку, покрадемки Приїхали аж на Лемки3) — Там їм була парада: Обступила громада. Лемки Біди не пізнали, Капелюхи познимали, Приязненько вітають, „Відки пані ?“ — питають. 1) Шлябант з німецьк. рогачка, переїзд на дорозі, за який платить гроші, податок, кожний, що переїздить 3) Фігури — це або статуї святих з каменя, або стовпи, що вказували шлях, чи назву місцевости. 3) Лемки — галицькі українці, плем'я, що живе на Лемківщині, в місцевості на погір'ю Низького Бескиду, від р. Сяна аж до Угорщини. В мову свою вставляють часто приросток „лем“.
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/157
Ця сторінка ще не вичитана