Ця сторінка ще не вичитана
Чистих поривів всіх Не встидайсь, не губи ! Бо минуть — далі труд В самоті і глуші, Мозолі наростуть На руках і душі. Лиш хто любить, терпить* В кім кров живо кипить, В кім надія ще лік, Кого бій ще манить, Людське горе смутить, А добро веселить, — Той цілий чоловік. То ж як всю життя путь Чоловіком цілим Не прийдесь тобі буть, — Будь хоч хвилечку ним. А в поганії дні, Болотянії дні, Як надія пройде І погасне чуття, Як з великих доріг Любви, бою за всіх На вузькі та круті Ти зійдеш манівці, Зсушить серце жура, Зколють ноги терни,— О, тоді май життя Вдячно ти спом'яни ! О, тоді ясні сни Оживлять твою путь… 14
