Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/144

„Всі ікони візантійські З сонцем, місяцем, звіздами, — По при мене йдуть єреї З оттакими бородами. „Всі по три рази христяться І поклони покладають, А трираменні хрести Де поглянь—усюди сяють. „І сліду нема органів, Лиш дяків зо сто нараз Прогриміло алілуя І тропар на п'ятий глас“. Із цього сну Нещасний Филимон пророкує будучі напади на обряд, загрівав Ботокудів до твердости і сам запускав довгу бороду, за котру опісля закипав довга і уперта боротьба. Та даремно власті духовні і світські напирають з різних боків на Нещасного Филимона — він не піддався. І та борода його Історичною зробилась, Ботокудія на неї З гордощами вся дивилась. Навіть чув я, що зложились Ботокуди околичні, Щоб по смерті Филимона Заховать на вікі вічні Бороду його. Є думка, Щоб, немов святії мощі, Дать її в „Голодний дім“ І поставити на дошці* 143