— „Господи, ми й против тебе За свій обряд стать готові ! “ „Отоді просяла церков Світлом веліїм без міри, І пронісся голос • „„Радуйсь, Мужу кам'яної віри !“ Так твердого обрядовства, Як в тім смирнім Ботокуді, Не було ні в Авраамі, Ані в Якові, ні в Юді. Тож за тебе й через тебе Весь той рід благословлю я. Стійте вічно при однім І співайте алілуя ! В вашім краю хай во вік Релігійних війн не буде ! Не за віру, лиш за обряд, Ботокудські, бийтесь, люди. І во віки твердо стійте, Хоч би як враги вас тисли, Не за зміст, а лиш за форму, За слова, а не за мислі. Мов апостолам, даю вам Дар пречудний і великий Говорити всуміш всіми Іностранними язики““. „Ледве втих небесний голос — Все довкола відмінилось : З храму щезло все латинство, Православне все зробилось. 142
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/143
Ця сторінка ще не вичитана