Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/131

Що там маєш, те і маєш, Та не маєш Ботокудів. Другий розділ оповідав про початок Ботокудів. Стан «раю перед 1848 роком характеризується оцими словами: Кажуть люди : з початку Світ тонув у тьмі кромішній ; Зверха уносивсь канчук, Внизу гнулись душі грішні. Грішні душі, просте бидло Гнуло в праці карк свавільний, А канчук гуляв свобідно, Лад піддержував суспільний. І тиша була. Міг кожний Преприємно проживати, Хто при свисті канчука Мав охоту танцювати. Надійшов 1848 рік, „дивний ґедзень 1) на народи“, бидло розгулялося, канчук пропав, а в Галичині урядник Всти- діонпо словам неприязних елементів, натворив Ботокудів. „Ну, та звісно, Встидіон Не був бог, то й ті особи, Що він натворив, не мали И крихти людської подоби. „Руки в них — лиш к собі горнуть, Рот кричить лишень, чоло З міді й юхту, ані мізку, Ані серця не було“. 1) Ґедзень — ґедзь. а) Встидіон — губернатор Галичини Стадіон, що про нього говорили, що він видумав галицьких українців. 130