V. „ХЛІБОРОБ1)“. Гей, хто на світі кращу долю має, Як той, що плугом святу землю оре? Святую землю в банку заставляє, В довги впадає, як в бездонне море, І поти б'ється, аж остання рація2) На нього спаде — ґрунту ліцитація ;ł), І поки в найми не пошкандибає — Гей, хто на світі кращу долю має? Гей, хто на світі кращу долю має, Як той, що вірно цісареві служить, В касарні4) нишком рід свій споминає, Зітхає нишком і клене і тужить, Махає „ґвером“5), в „ґліді“ машеруе, На варті мерзне, в „шпангах“ креперує, В „ібунках“ пріє, „комісняк“ снідає — Гей, хто на світі кращу долю має? Гей, хто на світі кращу долю має, Як той, хто щирим патріотом зветься. Податки точно рік за рік складає, Шанує власть, перед жандармом гнеться, Цілуесь з вознимс), і хоч дуже бідний, ') Галицький поет М. Устіянович, пін, написав вірш .Хлібороб“ де вихваляє селянський рай. Франко перефразує цей вірш і висміює Устіяновича Вірш Устіяновича починається такими ж словами, як у Франка. “ * Рація — пайка, правда 3) Ліцитація — продажа з торгів ) Касарня — казарма. ) Це все слова з солдатсько німецького жаргону івер рушниця; Глід — ряд; шпанга заліззя, яким сковували за кару солдатів ногу з рукою; крепірувати— мучи- тися'> Ібунк .— муштра; комісняк — солдатський хліб
- ') Возний — щось як пристав
123
