Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/11

Похилились квітки,
Посумніли, замклись^[1];
Шуря-буря пройшла, —
Вони знов піднялись.

І найдужче над тим
Дивувалась зима,
Що на цвіт той дрібний
В неї сили нема.
27 березня 1880.

 

---

 

II.

 

Гримить! Благодатна пора наступає,
Природу розкішная дрож пронимає,
Жде спрагла земля плодотворної зливи
І вітер над нею гуляє бурхливий,
І з заходу темная хмара летить —
 Гримить!

Гримить! Тайна дрож пронимає народи, —
Мабуть, благодатная хвиля надходить…
Мільйони чекають щасливої зміни, —
Ті хмари — плідної будучини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить…
 Гримить!
 1880

---

 

III.

 

Гріє сонечко!
Усміхається небо яснеє,
Дзвонить пісеньку жайвороночок,

1. Замклись — замкнулись.