VI. АННІ П. l). Дівчина встала рано, рано : „Піду я в поле, мамо, мамо ! Піду я в поле, до роботи, Злоту пшениченьку полоти. Годі сидіти дома тута : Глушить пшеницю хопта 2) люта ; Бур'ян буяє рісно3), рісно, За ним пшениці тісно, тісно; Повій4) плететься геть на диво, Хилить пшеницю криво, криво“. „Рано ще в поле, доню, доню, Зимнії роси в полю, в полю ! Зимнії роси, зціпнуть ноги, Бодяччям вкриті перелоги !“ „Та доки ж, мамо, ждати, ждати? Не сходить сонце, не видати ! Зимнії роси що ж удіють ? Та вони хопту гріють, гріють. А пок5) зійти ще сонце мусить. Хопта пшеницю здусить, здусить“. „Ей, доню, доню, бач, з півночі Чорная хмара валом точить, Чорная хмара, буйна злива — Що ж зробиш в полю, нещаслива ?“ А) Анна П. — Анна Павликівна, сестра Михайла Павлн- «а, співробітниця Франка і Павлика в соціаліст, рухові. J) Хопта — бур'ян. ^ Рісно — рясно, народня форма.
- ) Повій — березка.
"* *) Пок — поки. 107
